Екологічні групи птахів
- yuliaa0
- 23 нояб. 2015 г.
- 3 мин. чтения
Птахи́ (Aves) — клас теплокровних яйцекладних вищих хребетних тварин, які пересуваються на двох ногах, а їхні передні кінцівки перетворилися на крила. Станом на 2007 рік нараховують від 9.800 до 10.500 видів птахів. Вони населяють усі екосистеми Земної кулі від Арктики до Антарктики. Розміри видів коливаються від 5 см (колібрі) до 2,75 м (страус). Птахи — це спеціалізована гілка хребетних, що виникла від тероподних динозаврів у юрському періоді (близько 160 млн років тому).
Основні екологічні групи птахів. У процесі історичного розвитку птахи заселили найрізноманітніші місця (біотопи): ліси, луки, болота, пустелі, степи). Довге перебування у певних умовах спричинило утворення у птахів різних систематичних груп подібних ознак у будові і поведінці, що відображають пристосування до даних умов існування. Внаслідок цього птахів об'єднують в екологічні групи: птахи лісу, птахи боліт, птахи прісних водойм та їхніх узбереж, птахи відкритих пустельно-степових просторів, птахи відкритих повітряних просторів, денні хижаки.
Птахи лісу живуть у просторах, обмежених деревами і чагарниками. У них виникли пристосування до швидкого злету і точної посадки на гілках, лавірування між деревами: короткі й тупі крила, довгий хвіст.
Птахи, що гніздяться і здобувають корм, в основному, у кронах дерев і чагарників (синиці, корольки), мають тонкі і гострі дзьоби, сильні лапи з гострими загнутими кігтями та добре розвиненим заднім пальцем, яким вони охоплюють гілку. У деяких видів (дятли, повзики) два пальці спрямовані вперед, два -- назад. У дятлів та пищух хвіст служить опорою при переміщенні по стовбуру. Повзик може пересуватися не лише вгору, а й униз головою. Деякі птахи гніздяться на деревах, а корм добувають у повітрі -- на льоту (мухоловки, соколи); інші -- гніздяться на землі, а живляться і на землі, і на деревах (глухарі, тетереви, рябчики).
Птахи боліт, узбереж і відкритих ділянок прісних водойм. Деякі види (чаплі, лелеки, кулики) населяють болота, вологі луки або ж мілководні узбережжя водойм. Корм добувають з поверхні землі, з дна водойм або вологого ґрунту, тому у більшості з них невелика, з довгим, тонким дзьобом голова; довга, гнучка шия; довгі, тонкі, неоперені, з видовженими пальцями ноги; короткий хвіст. Птахи, що добувають їжу на відкритих ділянках водойм (качки, чирки, гуси, лебеді, пелікани), мають щільне оперення, добре розвинені пух і підшкірний шар жиру, куприкову залозу; короткі ноги з плавальними перетинками, широкий дзьоб з цідильним апаратом. Деякі птахи (чайки, буревісники) добре плавають, але більшу частину життя проводять у повітрі над водною поверхнею. Тіло у них легке, струнке; крила довгі, гострі; ноги короткі, пальці з'єднані плавальними перетинками.
Птахи степів і пустель населяють відкриті простори. Одні з них пристосовані до швидкого бігу (страуси, дрохва, стрепет), інші -- до польоту на значні відстані (рябки, саджа). У бігаючих добре розвинені ноги; деякі з них (страуси) взагалі втратили здатність до польоту. Для цієї групи птахів властиві гострий зір, захисне забарвлення і здатність ховатися (затаюватися) від ворогів. птаха біотопи екологічний
Птахи відкритих повітряних просторів більшу частину активного життя проводять у повітрі (ластівки, стрижі). У них довгі, вузькі, загострені крила; дзьоб короткий, широкий, що дає змогу схоплювати комах на льоту; лапки короткі, з чіпкими кігтями на пальцях.
Денні хижаки живуть у лісах, горах, на рівнинах. Пристосувалися до хижацького способу життя: мають міцний гачкуватий дзьоб, короткі чотирипалі лапи з міцними пальцями і гострими, загнутими кігтями; добре розвинені м'язи грудей і кінцівок, гострий зір; швидкий політ. Більшість з них (орли, соколи, яструби, шуліки) живляться переважно живими тваринами; стерв'ятники і грифи живляться падаллю.
Водоплавні птахи -- позасистематична група птахів, що ведуть водний спосіб життя. До них не відносяться всі ті птахи, які полюють у водній сфері, а лише птахи, що уміють триматися на поверхні води. З точки зору кладистики водоплавні птахи далеко не завжди є близькими родичами. До водоплавних птахів відносяться всі або деякі представники наступних рядів:
· Гусеподібні (Anseriformes)
· Гагароподібні (Gaviiformes)
· Пірникозоподібні (Podicipitiformes)
· Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
· Пінгвіноподібні (Sphenisciformes)
· Деякі Журавлеподібні (Gruiformes), наприклад лиска
· Деякі Сивкоподібні (Charadriiformes), наприклад плавунчики, мартини і крячки
Хоча ці птахи і не є родичами, але схожий спосіб життя привів у багатьох з них до формування схожих рис. Перш за все це «ласти»: шкірна перетинка, натягнута між пальцями. Далі -- вельми щільне оперення. Оскільки одні тільки пір'я не захищають від води, у водоплавних птахів вельми розвинена куприкова залоза. Вона є у більшості птахів і секрет, що виділяється нею, служить для догляду за пір'ям. Для водоплавних птахів цей орган має особливе значення.
На одному місці можуть триматися різні види водоплавних птахів, не створюючи один одному харчової конкуренції -- кожен вид спеціалізується на своєму кормі. Звідси і різні способи добування їжи. Мартини і крячки, наприклад, хапають рибу прямо з літу, занурюючи у воду тільки дзьоб. Баклани упірнають за рибою, пікіруючи у воду. Ниркові качки теж упірнають, але з поверхні води. Інші види качок при годуванні опускають у воду тільки голову. Так само поступають і лебеді, але довша шия дозволяє їм здобувати корм з більшої глибини.
Comments